Стягують кошти за військове майно: матеріальна відповідальність і оскарження наказу

1. З’ясуйте, що саме з вас стягують і за якою підставою

Закон № 160-IX регулює матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду державі під час виконання обов’язків служби. Стаття 3 вимагає встановити шкоду, протиправну поведінку, причинний зв’язок між цією поведінкою та шкодою і вину конкретної особи. Сам запис про закріплення майна або його відсутність під час перевірки не замінюють оцінки всіх цих умов.

Попросіть наказ про притягнення до матеріальної відповідальності, документ про оцінку шкоди та матеріали, на яких ґрунтується рішення. Запишіть номер, дату, суму, опис події, вид майна й норму, за якою визначено відповідальність. Якщо зменшилася загальна виплата, окремо з’ясуйте, чи це відрахування на відшкодування шкоди, зміна премії або інша причина.

Матеріальне стягнення, дисциплінарне стягнення та кримінальне провадження мають різні підстави й процедури. Одне не скасовує автоматично інше. За наявності кількох рішень кожне потрібно перевірити окремо, щоб скарга лише на догану не залишила чинним наказ про відшкодування майна.

2. Перевірте обставини втрати й можливі підстави звільнення від відповідальності

Стаття 9 Закону № 160-IX передбачає обставини, за яких шкода не відшкодовується, а особа звільняється від матеріальної відповідальності. Серед них — непереборна сила, необхідна оборона, крайня необхідність, виконання наказу, крім явно злочинного, та виправданий службовий ризик. Це потребує оцінки конкретних подій, а не лише загального посилання на воєнний стан.

Якщо майно було знищене обстрілом, залишене під час виконання наказу або втрачено в умовах, коли його збереження було об’єктивно неможливим, опишіть ці обставини у поясненнях. Назвіть наявні службові документи, рапорти, акти та свідків. Значення мають також фактичне отримання майна, передача іншій особі, його стан до події й попередні повідомлення про несправність.

Не публікуйте бойові накази, координати, місця дислокації, відомості про підрозділи чи інші дані з обмеженим доступом. Для захисту використовуйте передбачений законом порядок доступу й подання доказів. Якщо документ не можна видати повністю, слід з’ясувати можливість отримати дозволений витяг або дослідити його в належній процедурі.

3. Відсутність окремого розслідування не завжди означає незаконність наказу

За статтею 8 посадові особи повідомляють про виявлену шкоду командиру протягом доби. Командир після письмової доповіді має протягом трьох діб призначити розслідування. Загальний строк його завершення — один місяць від призначення; в окремих випадках командир може продовжити його ще не більш як на один місяць.

Однак Закон передбачає винятки. Окреме розслідування може не призначатися, якщо причини шкоди, її розмір і винну особу вже встановлено аудитом, перевіркою, інвентаризацією, досудовим розслідуванням або судом. Із 10 травня 2025 року також передбачено можливість не призначати його при шкоді від дій противника, ракетних чи авіаційних атак, інших проявів агресії та/або у зв’язку з виконанням бойового чи спеціального завдання.

Тому важливо перевірити, якими саме матеріалами підтверджено підстави стягнення. Законний виняток із проведення розслідування не звільняє від обов’язку встановити умови особистої відповідальності. Якщо розслідування проводилося, перевірте накази про призначення та продовження, акт або висновок і доданий розрахунок шкоди.

Коли вину доведено за результатами розслідування, наказ про матеріальну відповідальність видається не пізніше 15 днів від його закінчення та доводиться до особи під підпис. У наказі зазначають суму стягнення. За участі кількох осіб суми визначають окремо для кожної, з урахуванням вини й конкретних обставин, а не механічно порівну.

4. Перевірте вид відповідальності та розрахунок вартості майна

За загальним правилом статті 5 шкода з необережності відшкодовується у фактичному розмірі, але не більше 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, якщо Закон не встановлює іншого. Для цієї межі беруть прожитковий мінімум на день видання наказу. Йдеться саме про прожиткові мінімуми, а не про 15 зарплат чи посадових окладів.

Повна відповідальність застосовується за підставами статті 6, зокрема у визначених законом випадках нестачі, розкрадання, умисного знищення або пошкодження майна. Підвищена відповідальність за окреме озброєння, зброю й боєприпаси залежить від урядового переліку та встановленої кратності. Вимога сплатити «десятикратну вартість» не є універсальним правилом для будь-якого втраченого спорядження.

За статтею 7 розмір шкоди визначають за фактичними втратами з використанням облікових даних або належної оцінки та з урахуванням зносу. Запитайте назву, кількість, первісну вартість, дату передачі в експлуатацію, застосований знос і підстави використаної ціни. Нова роздрібна ціна схожої речі в інтернеті сама по собі не доводить правильність суми.

Закон окремо регулює оцінку майна зі спливлим строком експлуатації або коли неможливо встановити час його втрати: застосовується 50 відсотків первинної вартості майна, якого не вистачає, але не нижче визначеної за законом вартості металів, у тому числі дорогоцінних, та дорогоцінного каміння, які в ньому містяться. Якщо посилаються на це правило, перевірте, чи дійсно є його умови, і вимагайте зрозумілий розрахунок.

5. Контролюйте щомісячні відрахування окремо від загальної суми боргу

Стаття 13 Закону № 160-IX передбачає щомісячне стягнення до 20 відсотків місячного грошового забезпечення. Це обмеження темпу відрахувань, а не автоматичне зменшення загальної суми шкоди до 20 відсотків.

Якщо одночасно проводяться інші передбачені законом стягнення, загальна межа всіх відрахувань становить 50 відсотків. Для випадку відрахування аліментів на неповнолітніх дітей передбачено виняток із загальною межею 70 відсотків. Наявність інших стягнень не перетворює 20-відсоткову межу відшкодування майнової шкоди на 50 або 70 відсотків.

Отримайте розрахункові документи за кожен місяць і перевірте підстави всіх утримань, базу обчислення та залишок суми. Якщо частину шкоди вже відшкодовано або майно повернуто, це також має бути враховано за належними документами. Не передавайте кошти посадовій особі готівкою чи на особисту картку як неофіційне «закриття питання».

6. Зберіть пакет для заперечень і перевірте строк звернення

Стаття 4 встановлює три роки від дня виявлення шкоди для притягнення особи до матеріальної відповідальності. Це не означає, що військовослужбовець має три роки на оскарження наказу до адміністративного суду.

Для спорів щодо проходження публічної служби частина п’ята статті 122 КАС України встановлює місячний строк звернення до суду. Оскарження наказу про матеріальну відповідальність військовослужбовця потребує перевірки саме цього спеціального строку, дати, коли особа дізналася або мала дізнатися про порушення, та конкретних вимог. Не орієнтуйтеся без перевірки на загальний шестимісячний строк.

Якщо строк уже міг минути, потрібна оцінка підстав для його поновлення та доказів об’єктивних перешкод. Служба, лікування чи перебування в районі бойових дій не слід подавати як автоматичне поновлення строку без конкретних обставин. Збирання документів і скарга старшому командиру також не є гарантією зупинення перебігу судового строку.

• Наказ про стягнення та підтвердження дати ознайомлення або отримання його копії.
• Акт розслідування чи інші матеріали, на яких ґрунтується рішення; накази про призначення і продовження розслідування, якщо воно проводилося.
• Документи про отримання, передачу, облік, стан і фактичну втрату або пошкодження майна.
• Довідка про вартісну оцінку, акт оцінки збитків за наявності, розрахунок зносу та виду відповідальності.
• Ваші пояснення, заперечення, рапорти, дані про доступних свідків і підтвердження подання документів.
• Розрахункові листи про вже проведені відрахування та документи про добровільне відшкодування, якщо воно було.

7. Оскаржуйте наказ із конкретними вимогами

Стаття 14 Закону № 160-IX дозволяє оскаржити наказ старшому за службовим становищем командиру та/або до суду. У скарзі назвіть спірний наказ, поясніть конкретні порушення, посилайтеся на документи й сформулюйте вимоги: скасування або належний перегляд рішення, перевірка суми та повернення безпідставно стягненого.

Саме подання скарги чи позову не зупиняє автоматично відрахування. Крім того, пункт 10 частини третьої статті 151 КАС України забороняє забезпечення позову шляхом зупинення наказу командира, відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці. Тому не варто розраховувати на універсальну можливість одразу «заморозити наказ» через суд.

У разі скасування наказу стаття 14 передбачає повернення стягнених чи добровільно внесених коштів та/або добровільно переданого рівноцінного майна; про повернення видається відповідний наказ. Практично потрібно зберегти відомості про суму й спосіб відшкодування та перевірити виконання рішення. Висновок про порушення процедури не замінює належного рішення про скасування, а позитивний результат в іншій справі не гарантує такого самого результату у вашій.

8. Переведення чи звільнення не анулюють питання шкоди

Стаття 11 регулює продовження відшкодування після переведення до іншого місця служби або перебування в розпорядженні. Якщо наказ уже є, відомості про стягнення передають за новим місцем. Якщо рішення ще не прийняте, Закон передбачає окрему передачу матеріалів і видання наказу належним командиром. Тому збережіть попередні розрахунки, щоб уникнути повторного стягнення вже сплаченого.

Після звільнення застосовують правила статті 12 щодо відшкодування, зокрема судовий порядок, якщо особа відмовляється від добровільного відшкодування. Саме звільнення не списує суму автоматично, а усна вимога погасити її не усуває права перевірити законність і розрахунок.

Для первинного звернення до адвоката достатньо повідомити, що отримано наказ про матеріальну відповідальність, дату ознайомлення та суму. Документи з персональними даними чи службовою інформацією передавайте лише погодженим конфіденційним способом. Можливість скасування наказу, зменшення суми або повернення коштів залежить від доказів та обставин справи.