60 днів відпустки після служби: коли є право та які документи подати

1. Знайдіть підставу звільнення, а не лише дату

Пункт 20 частини першої статті 25 Закону «Про відпустки» пов’язує спеціальну відпустку до 60 календарних днів із виходом на роботу після звільнення з військової служби у зв’язку із закінченням особливого періоду або оголошенням демобілізації. Це не загальна щорічна пільга всім ветеранам і не відпустка за наказом командира.

Держпраці у роз’ясненні від 26 серпня 2026 року окремо розглянула звільнення за станом здоров’я: за відсутності оголошеної демобілізації та завершення особливого періоду роботодавець не зобов’язаний надавати саме цю спеціальну відпустку. Отже, самого посвідчення УБД чи витягу з датою звільнення недостатньо, щоб послатися на пункт 20.

2. Відокремте іншу законну підставу

Якщо пункт 20 не підходить, перевірте інші підстави, а не змінюйте формулювання військового наказу. Зокрема, за пунктами 6 і 7 частини першої статті 25 працівникам з інвалідністю III групи передбачено до 30, а I чи II групи — до 60 календарних днів без зарплати щорічно. Це інша гарантія, пов’язана з установленою інвалідністю, а не тільки зі службою або статусом УБД.

Для працівника з УБД також існує окрема додаткова 14-денна відпустка за статтею 16-2 Закону «Про відпустки». Її правила й воєнні обмеження розглянуті в окремому матеріалі за посиланням нижче. Не об’єднуйте різні види відпусток в одну заяву без зазначення підстави кожного періоду.

3. Розгляньте відпустку за домовленістю

Стаття 26 Закону «Про відпустки» передбачає відпустку без зарплати за сімейними обставинами та з інших причин за угодою сторін. Загальна межа за частиною першою — 30 календарних днів на рік. На відміну від належної обов’язкової пільги, тут потрібна домовленість з роботодавцем.

Під час воєнного стану частина третя статті 12 Закону №2136-IX дозволяє роботодавцю на прохання працівника надати неоплачувану відпустку без цієї граничної тривалості. Це можливість узгодити потрібний період, а не автоматичне право вимагати будь-яку кількість днів. У заяві та наказі мають збігатися підстава й погоджені дати.

4. Підготуйте мінімальний пакет

Спочатку попросіть кадрову службу пояснити, які відомості вже є в особовій справі. Наведений перелік є практичним орієнтиром; для різних підстав потрібні різні підтвердження. Не передавайте повну медичну історію або службові матеріали, якщо для обраної гарантії вони не потрібні.

• Заява із зазначенням виду відпустки, правової підстави, першого дня та тривалості у календарних днях.
• Документ про звільнення зі служби з читабельною підставою та відомості про повернення до цивільної роботи, якщо звертаєтеся саме за пунктом 20.
• Документ, що підтверджує інвалідність і групу, якщо обираєте відповідну підставу; посвідчення УБД — для окремої статусної гарантії.
• Відомості про вже використані дні за відповідною річною підставою, якщо це потрібно для перевірки залишку.
• Копія звернення з відміткою прийняття або підтвердженням електронної доставки.

5. Перевірте воєнні обмеження до планування поїздки

Частина друга статті 12 Закону №2136-IX допускає відмову у відпустці, якщо працівник залучений до робіт на об’єктах критичної інфраструктури, виробництва товарів оборонного призначення або виконання мобілізаційного завдання. Закон містить винятки для відпусток у зв’язку з вагітністю та пологами і для догляду за дитиною до трьох років.

Тому навіть підтверджену пільгову підставу слід оцінювати разом зі спеціальними правилами. У разі відмови просіть назвати конкретну норму та обставини вашого залучення до відповідних робіт. Загальна фраза «воєнний стан» не пояснює, чому відмовлено саме вам.

6. Отримайте наказ і перевірте облік

Подання заяви саме по собі не є наказом про відпустку. До її початку отримайте підтвердження оформлення та звірте дати, кількість днів і підставу. Не припиняйте виходити на роботу лише тому, що вважаєте відпустку обов’язковою: спір щодо оформлення може перетворитися на спір про відсутність на роботі.

Відпустка без збереження зарплати не передбачає виплату відпускних за її дні. До вибору тривалого періоду попросіть бухгалтерію пояснити наслідки для нарахувань і стажу. Правила обліку залежать від конкретної підстави; не переносіть на неоплачуваний період правила звичайної щорічної оплачуваної відпустки.

7. Якщо відмовили — перевірте, у чому саме спір

Зберіть заяву, підтвердження її отримання, військовий наказ, документи про пільговий статус та письмову відповідь роботодавця. З’ясуйте, чи заперечується сама підстава, кількість днів, запропоновані дати або застосовується спеціальне воєнне обмеження.

Можна звернутися за роз’ясненням до Держпраці, профспілки за її наявності або по правничу допомогу. Якщо потрібен судовий захист, окремо перевірте строк для конкретної вимоги та дату, від якої його рахують. Листування не варто вважати автоматичним продовженням строку. Результат спору залежить від документів, а не тільки від факту попередньої служби.